НЕЗГЛАДИМИЙ

НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. (який заслуговує на довге зберігання в пам'яті); НЕЗГЛА́ДНИЙ, НЕЗГЛАДИ́МИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ (перев. зі сл. враження, спогад, слід і т. ін.); НЕВИТРАВНИ́Й (перев. про якийсь тяжкий спогад, враження тощо). Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка); Від вікопомних днів минуло півсторіччя (О. Левада); Програмовий вірш "Каменярі" своєю високою ідеєю зачинав пропам'ятну "епоху каменярів" у галицькій літературі (Уляна Кравченко); Поява князя, ..його первісна сила, яка била з усієї його постаті, залишила на дівчині незгладне враження (Ю. Опільський); І ймення ваші в пам'яті людей Зістануться навіки незатерті (В. Самійленко); — Війна, певне, полишає невитравний слід у душі (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, неме́ркнучий.

НЕЗГЛАДИ́МИЙ, а, е.

Який не може зникнути, пройти, стертися і т. ін.

Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (І. Франко);

Віспа лишила незгладимий слід на її личку (М. Чабанівський);

// уроч. Який не може стертися з пам'яті; незабутній.

Бувають у житті зустрічі, які залишають незгладимий, теплий і світлий спогад у наших серцях надовго, вірніше, назавжди – на все життя (з наук. літ.).

див. вічний

Indelible, ineffaceable

Нестертий, незабутній