КРЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш. до кре́мінь 2.
Пісок просівають, щоб у ньому не було кремінців, які не розтоплюються, коли вариться скло (Д. Бузько);
Тоді здобуто огневий пристрій; до кремінця притулено дрібну матерочку, висушену і вим'яту в попелі (В. Барка);
Дід Семен .. заходився вибивати огонь з кремінця (М. Стельмах);
Земля під ногами була суха, червоняста, і нам частенько траплялись кремінці (В. Близнець).
-нця, ч.
Зменш. до кремінь.
Креміне́ць, -мінця́; -мінці́, -ці́в