Дошкуляє (діймає) кого, кому що; дошкульно (іноді шкульно) кому від чого.
Дошкуляти, дошкулити кому; діймати, дійняти (дотинати, дотяти, дітнути) кого; назолити кому; (іноді) доїхати кого.
Дошкуляти словами; словом дотинати (діймати, карати); додавати словами. || Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає... Сл. Гр.
Деепричастная форма: донимая
дошкулятиДієприслівникова форма: дошкулявши, дошкуляючи
его доняли насмешками, и он ушёл - 大家讥笑他, 把他搞得 不能(堪)忍受, 他就走了
Czasownik
донимать
dokuczać
dopiekać
разг.
см. донять
см. донять
• doléhat
• mořit
• trápit
-kefyakefya, -kera, -sumbua, -charura
2. tüütama