СКЛЕРО́ТИК, а, ч., мед., розм.
Людина, яка хворіє склерозом.
Дотепність починає згасати в склеротиків раніше за всі інші інтелектуальні функції (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Микола Савич поклав листа в шухлядку під дзеркалом з наміром того ж вечора прочитати... І забув .. Забув, як безнадійний склеротик (І. Муратов).
-а, ч., мед., розм.
Людина, яка хворіє на склероз.
[skłerotyk]
ч.
sklerotyk
мед.
sclerotic (person, patient)