Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра.Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др..1978.
Горная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия.Под редакцией Е. А. Козловского.1984—1991.
КАТАГЕНЕ́З, у, ч.
1. біол. Напрям еволюційного процесу, що призводить до регресивних змін організмів.
Катагенез має прояв у вигляді загальної дегенерації (з навч. літ.);
// Те саме, що катаморфо́з.
Катагенез передусім пов'язаний із втратою ароморфозів, що були набуті предками (з навч. літ.).
2. геол. Процес зміни осадових гірських порід, що полягає в значному їх ущільненні, утворенні вторинних мінералів і т. ін.
В окремих надійно ізольованих блокових структурах склад газу є переважно метановим, успадкованим від осадових порід, які сформувалися в умовах катагенезу (з наук. літ.);
Катагенез означає зміну осадових порід у стратисфері при підвищеному тиску й температурі за наявності підземних вод і шпарових розчинів (з навч. літ.).
Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии.И.И. Дедю.1989.
(от греч. kata...- приставка, означающая движение сверху вниз, переходность и ...генез)(геол.), стадия химико-минералогич. преобразования осадочных горн. пород после их возникновения в результате диагенеза и до превращения их в метаморфич. горн. породы. См. Литогенез.
Rzeczownik
катагенез m
inwolucja f
-у, ч.
Напрям еволюційного процесу, що призводить до спрощення будови й функції організмів.