СТИРАТИСЯ

СТИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., СТЕ́РТИСЯ, ЗІТЕ́РТИСЯ, зітре́ться, док.

1. Зникати, втрачати чіткість під дією яких-небудь зовнішніх причин.

Стираються слова і на граніті (І. Гончаренко);

Вже зітерлися записи олівцем у фронтовій записній книжечці (Л. Первомайський);

// перен. Переставати існувати, виявлятися; зникати, згладжуватися.

Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам'яті. Спогади .. про учителювання в Потоці й до цього часу в мене свіжі й живі (С. Васильченко);

З роками стерлося почуття горя, в гомінкому дитячому колективі він знайшов тепер нову сім'ю (О. Донченко).

2. Зменшуватися в об'ємі від тертя при частому користуванні; пошкоджуватися від тертя, частого користування.

Бачимо ми, як стирається брук від ходіння людського (М. Зеров);

Вона [бджола] й помирає за працею, не дочекавшись “ні пенсії, ні заслуженого відпочинку”. Помирає, коли стираються крила від перельотів (з наук.-попул. літ.);

[Євгеній (бере крейцар в руку і вдивлюється):] В чиїх се руках Вони так стерлись? (І. Франко);

Стріляли день і два, і не було утоми, Аж стерлися крайки порохівниць (А. Малишко);

Я пошукав у кишенях і знайшов запальничку. Вона довго не слухалась: камінець, мабуть, стерся (І. Муратов);

* Образно. – Згадую твою Варку. Яка була дівчина! .. А зараз хто повірить, коли не бачив її?! В роботі людина стерлася, жура розточила її (М. Томчаній).

(1) Сте́ртися (поте́ртися) на по́терть – унаслідок тертя подрібнитися на найменші часточки, на порох.

Вже було розідрано кільки суконь на паннах, вже не одна гірлянда на голові потерлась на потерть – як хтось покликав музик в велику надвірню хату (І. Нечуй-Левицький).

ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.: забу́тися, позабу́тися рідко призабу́тися, згла́дитися, загла́дитися, сте́ртися, зате́ртися, ви́вітритися, зада́внитися. За час, що минув після першого дня роботи, Андрій уже встиг полюбити шахту, вона стала для нього найкращим другом, з нею забувалися всі печалі (О. Гуреїв); Мої знайомі збурили в мені дитячі роки, які трохи призабулися (М. Томчаній); І забув він про свої літа, про сиву голову, поволі затиралися свіжі враження і стали прикриватися якимись іншими, десь на дні душі схованими споминами (Н. Кобринська); Я знав його адресу, але все так задавнилося... (з газети).

недок. стиратися, док. стертися

to rub (away, off, down — про ворсу та ін.); to wear (out, away — про тканину); (з пам'яті) to fade (from); (зникати) to be obliterated (effaced)

напис стерся — the inscription has got obliterated

[styratysia]

дієсл.

ścierać się