ПРИСІДАТИ

ПРИСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док.

1. Згинаючи ноги в колінах, опускатися до землі.

Замфір присідає під кущем, обережно, з любістю розгортає листя (М. Коцюбинський);

Ми з Левадихою шусть у коноплі та й присіли (І. Нечуй-Левицький);

Ягід було так рясно, що він аж руками сплеснув і присів перед кущем навпочіпки (Григорій Тютюнник);

// Вітаючись, дякуючи і т. ін., на якусь мить опускати корпус, трохи згинаючи ноги в колінах; робити реверанс.

Бруклі .. вклоняється, присідаючи, і виходить, зоставивши двері непричинені (Леся Українка);

Здавалось, що в дверях заманячать два кінці смугнастої шалі, .. і вона двигне ногою, присяде й зробить мені старомодний кнікс... (І. Нечуй-Левицький);

// Згинати ноги в колінах під час ходи, бігу і т. ін.

Вони [вовки] неначе змовились: один ліг в ярку догори черевом, а другий, крадучись та присідаючи до землі, обминув теля ззаду і погнав його на ярок (М. Коцюбинський);

* Образно. На машину чекали четверо монтажників .. Нарешті, важко присідаючи на вибоях, на будівельний майданчик в'їхав панелевоз (з газ.);

// Опускатися на землю від слабкості, утрати свідомості і т. ін.

Мене зраджують сили, і я тихо присідаю на землю (І. Микитенко);

// перен. Ставати або здаватися нижчим (про будівлю і т. ін.); осідати.

Сама хата, колись висока, тепер понижчала, присіла (Панас Мирний);

Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі. Тільки все якесь менше, неначе постарілося, присіло за дванадцять літ (Мирослав Ірчан);

Чорна тінь укрила село і річку, а в провулках між тинами поночіло, хати присіли (Григорій Тютюнник).

2. Сідати ненадовго, на якийсь час.

Там [у млині] нікого не було – і Остап з Соломією присіли на мішках (М. Коцюбинський);

Тимко присідає на купу сухого бур'яну, згорнувши на грудях руки, дивиться замріяно на вогонь (Григорій Тютюнник);

Ліна вибралась [з машини] на повітря, присіла у затінку машини на траві (О. Гончар);

// Сідати біля кого-, чого-небудь, поруч з кимось, чимось ненадовго, на якийсь час.

Мама присіла до моєї постелі й почала гладити своєю білою рукою мою голову й обличчя (Панас Мирний);

Біля неї – дівчинка в білій сорочці присіла й стиха питала: – Холодно тобі? (А. Головко);

– А ви все ж таки художник.., – сказав він і присів поряд зі мною (О. Донченко);

// перев. док., з інфін. Сівши, узятися за яку-небудь роботу, справу.

Настя допомогла матері прибрати з столу, і присіла біля хати гаптувати гаманець Сагайдачному (З. Тулуб);

Я погодував із свого казанка сиву-пресиву бабусю з онуком і знову присів дописувати тобі листівку (В. Логвиненко);

// Сидячи, відпочивати якийсь час.

Не присідаючи й на хвилину, цілий день буде вона [пташка] літати сюди-туди, щоб нагодувати ненажерливих ротатих діточок своїх (Григорій Тютюнник);

Грицько, чи присів, чи ні – вже, дивись – опинився гін за двоє, скочив верхи на барана (Панас Мирний).

3. перев. док., перен. Стати стриманішим, спокійнішим; вгамуватися, притихнути.

Після материного “цить” дітки присіли, як квітки після дощу (Грицько Григоренко).

4. чим, рідко. Покриватися, припадати (пилом і т. ін.).

[Парубки і дівчата (співають)]: Біла постелька порохом присіла (І. Франко).

5. що, діал. Нападати, насідати, накидатися на кого-небудь у великій кількості.

Як так будемо сидіти та й на Бога надіятися, то нас воші присядуть (І. Франко).

◇ Біда́ обсі́ла (осі́ла, присі́ла і т. ін.) див. біда́1;

Зли́дні обсі́ли (посі́ли, присі́ли, осі́ли, рідко опа́ли) / обсіда́ють (посіда́ють) див. зли́дні;

(1) Присі́сти фа́лди – наполегливо працювати.

Оля була переконана, що “мала” не дістане ніде двадцять п'ять злотих і повинна буде через те присісти фалди (Ірина Вільде).

ПРИСІДА́ННЯ, ПРИ́СЯДКА (у танці); РЕВЕРА́НС (з шанобливим уклоном або у танці). Юрій потягнувся, аж затріщали суглоби, зробив кілька присідань (П. Загребельний); Перший (дід) присядку веде, Об землю міцно креше там, А другий вслід йому іде Сивобородим кречетом (А. Малишко); Фесенко скочив з фаетона, зробив граціозний не поклін, а якийсь реверанс до усієї компанії загалом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. присіда́ти.

ПРИСІДА́ТИ (згинаючи ноги в колінах, більше чи менше опускати корпус), ОСІДА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИСЯ рідше, ПРИСА́ДЖУВАТИСЯ діал. — Док.: присі́сти, осі́сти, прихили́тися. Парубок приходить до сушарні, присідає біля промитого дощами вугілля (М. Стельмах); Маланці забиває дух!.. Не спускаючи очей з вишневого села, тихо осідає вона на коліна (В. Бабляк); Кулі сичали над головами переляканих на смерть людей, що, ридаючи, прихилялися до землі, падали на землю (П. Колесник); На двох жердках, злегка присаджуючись до землі, несуть хлопці цілу копицю сіна (М. Стельмах).

СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯ розм., УСІДА́ТИ (ВСІДА́ТИ) діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ рідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ (ВСА́ДЖУВАТИСЯ), УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯ розм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). — Док.: сі́сти, усі́сти (всі́сти), опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися (всадови́тися), усі́стися (всі́стися), присі́сти, осі́сти, упа́сти (впа́сти), плю́хнутися, підсі́сти. — Сідайте ж! — показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); (Прохор:) Милості просимо садовитися. (Сільський староста:) Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); — Доня не зрозуміла батька.. — сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).

недок. присідати, док. присісти

1) to squat; (від страху) to cower

2) розм. (робити реверанс) to drop curtseys, to curts(e)y; to drop a curts(e)y

【未】

1) 蹲下, 蹲一蹲

2) 坐一会儿, 坐一坐

Присідати відпочити 坐一会休息一下

див. сидіти