ПРОВІДЕНЦІАЛІЗМ

ПРОВІДЕНЦІАЛІЗМ (від лат. providentia - передбачення, провидіння) - релігійно-філософська концепція історії як промислу Божого. Згідно з П., особистісні події й історія в цілому мають своїм творильним началом надприродне й свідчать про присутність Бога в світі. Вперше ідеї П. у систематизованому вигляді були викладені Августином Блаженним у праці "Про Град Божий". Релігійно-філософській думці України не притаманні ідеї жорсткого й послідовного П. Такі її представники, як Копистенський, Петро Могила та інші, розвивали думку, згідно з якою Бог покладає вибір вчинків на власну волю особи, але цей вибір, вважалося, буде тим дієвішим, чим глибше людина зречеться власної волі й чим сильніше в ній говоритиме воля Божа. У творах Сковороди тісно переплелися ідеї вищості Божої волі та важливості індивідуальної вольової напруги, що спрямована на знищення у самій людині "злої", "мучительної" волі та сприяння волі "добрій", "чистій", "праведній".Б. Лобовик

провіденціалі́зм (від лат. providentia – передбачення, провидіння) розуміння причин суспільних подій як прояву волі бога, а їх сутності – як наперед визначеного наміру бога (провидіння); крайня форма об’єктивно-ідеалістичної філософії історії.

провіденціалізм; ч. (лат., передбачення, провидіння) розуміння причин суспільних подій як прояву волі бога, а їх сутності - як наперед визначеного наміру бога (провидіння); крайня форма об'єктивно-ідеалістичної філософії історії.

-у, ч. Напрям у філософії, який пояснює історичні події проявом волі бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру бога (провидіння).

провіденціалі́зм іменник чоловічого роду

провіденціалізм, -у