Значение слова "ФІГУРКА" найдено в 18 источниках

ФІГУРКА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ФІГУ́РКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до фігу́ра 1, 2, 7, 9.

Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір'їнка (М. Коцюбинський);

У спалахах тих вогнищ, мов на вогняній стіні, виринали лялькові фігурки людей і знову безслідно щезали (П. Колесник);

Відчиняю перші-ліпші двері – порожньо. Відчиняю другі – вискакує якась фігурка. – Кого треба?.. (Г. Хоткевич);

Побачив [ад'ютант] обтягнуту вузенькою спідничкою фігурку, з широким ременем на тоненькій талії (Григорій Тютюнник);

– Ну, вже й фігурка той Наполеон, панове! Нам без Суворова із ним тяжкенька мова (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Ніна замріяно оглядала кімнату. Пил із ловкеньких гранітових фігурок, слонової кості .. витерто, в кімнаті бездоганно чисто, привабливо... (Олесь Досвітній);

* Образно. Ми – фігурки в шахівниці, Круг небесний – наш іграч [грач] (А. Кримський).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СТАТУЕ́ТКА (невелике скульптурне зображення людини або тварини, виготовлене з каменю, металу, дерева тощо), ФІГУ́РКА розм. Хата Гощинської, салон.. Піаніно, мольберт, картини, бюсти і статуетки, консолі, квіти (Леся Українка); За ці кілька місяців у Федора на вікні зібралося вже більше десяти вирізаних з дерева фігурок (Ю. Мушкетик).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

фігу́рка

[ф'ігурка]

-рки^е, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок

найдено в "Українсько-польському словнику"

[fihurka]

ж.

figurka

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

Зменш.-пестл. до фігура 1), 2), 7), 9).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"