НЕХИБНО

НЕХИ́БНО.

Присл. до нехи́бний.

Він підходить скрізь нехибно (П. Тичина);

Тобі чужим останусь я по крові; Нехибно ж маю в серденьку носить Святе чуття великої любові, Якої вже нічому не згасить! (П. Грабовський).