ВИСОКОТЕМПЕРАТУ́РНИЙ, а, е.
Пов'язаний із дією високої температури; який відбувається під дією високої температури.
На прикладі різних високотемпературних реакцій показано взаємозв'язок між термодинамікою процесу і стадійністю хімічних перетворень (з наук. літ.);
Сонячна високотемпературна установка призначена для вироблення теплової та електричної енергії (з газ.).
високотемперату́рний
[виесокотеимпеиратурнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
-а, -е.
Той, що має високу температуру, перебуває за її умов, витримує її.
High-temperature