ПЕРЕХИЛЯТИ

ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет. (голову, обличчя, чоло); ОПУСКА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (голову). — Док.: нахили́ти, нагну́ти, схили́ти, перехня́бити діал. пригну́ти, зігну́ти, перегну́ти, перехили́ти, похили́ти, опусти́ти, прихили́ти. Килина мерщій нахилила обличчя (А. Головко); — Сонька? — перепитала молодичка й так нагнула голову, що її підборіддя стало потрійне (Є. Гуцало); За хвилину Заїка вже стояв на балконі й почтиво схилив спину за кріслом князя (Г. Хоткевич); Низько пригнувши голову, йде (гусак) прямо на неї (А. Дімаров); Кінь став дибки, граціозно зігнувши шию (І. Нечуй-Левицький); Добриловський ще раз граціозно і якось м'яко нахилив шию й голову... перегнув пополовині свою тонку фігуру та й сів у крісло (І. Нечуй-Левицький); Чубенко хилив голову й пускав з руки повід (Ю. Яновський); Ото він і пішов.. тихою ступою, похиливши голову, мов задумався (Г. Квітка-Основ'яненко); Клонить обличчя кохане До узголів'я жона (М. Рильський); Її здалося, що всі люди задивлялись на неї, а вона, прихиляючи голову, тихенько здоровкалась з ними (М. Стельмах).

ПЕРЕХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і діал. ПЕРЕХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., що, кого.

1. Згинаючи, змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле.

Ухопив той панич дівчину за стан, та й тисне, через руку перехиляє (С. Васильченко);

Перехилював [опришок] за стан навзнак, лляв [Марусі] смердючий напій у зуби (Г. Хоткевич);

// Схиляти голову.

Перехиляла [Вєжбова] голову, говорила м'яко, наче молоко цідила (С. Тудор);

Перехиливши з покорою набік голову та витріщивши на Замфіра перелякані, благаючі очі, він невиразно белькотав: – То не я... Я нічого не винен... (М. Коцюбинський);

Баба примикала очі і перехилювала .. голову (Марко Черемшина).

2. Нахиляти що-небудь, ставити, встановлювати не прямо, а похило, боком і т. ін.

Вона стрибала навколо мами і весь час перехиляла ляльку, примушуючи її говорити (Н. Забіла);

Якась із них [хвиль] зненацька підкотилася, перехилила набік контейнера (В. Логвиненко);

// Надягати під певним кутом (перев. головні убори).

Голову ніс [Ромка] високо і капелюх перехилив трохи набік (О. Маковей);

// Нахиляти посуд, щоб вилити з нього рідину.

Молодиця вносить з комірчини полумисок капустяного розсолу і обережно перехиляє над ним пляшку з олією (М. Стельмах);

Випили й закусили. О. Хведор перехилив порожню пляшку над чаркою (І. Нечуй-Левицький);

Вони жадібно пили воду, заломивши голови й перехиливши тикви до рота (Ю. Смолич).

◇ (1) Перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. – пити алкогольні напої.

На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко);

Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський);

Переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну.

[Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити – чоловік з дороги .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук);

– Вип'ю, – кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).

недок. перехиляти, док. перехилити

to incline, to bend, to bow, to lean over

Перехиля́ти, -ля́ю, -ля́єш; перехили́ти, -хилю́, -хи́лиш, -хи́лять

див. пиячити