ОБМА́ЄНИЙ, ОБМА́ЯНИЙ, а, е, діал.
Дієпр. пас. до обма́їти.
На сіро-сталевім тлі ріки вона [дараба] відразу визначилася, мов ярка зелена пляма, – так рясно була обмаєна смерічками (І. Франко);
Ясність веселого .. дня.., безжурне щебетання дітвори, що з галасом, обмаяна виноградними гіллячками, бігла до батька, вернули Замфірові його веселий настрій (М. Коцюбинський);
Князь-мурин .. має чорну любку з чорним обличчям, обмаєним білими струсевими перами (Леся Українка).
обмаяний, -а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмаїти.
Прикрашений (зеленню) [IV]