БЛАГА́ЛЬНИЙ (який виражає благання, сповнений благання), БЛАГА́ЮЧИЙ, ЗАКЛИНА́ЛЬНИЙ підсил. Оленка не підозрівала, що благальний голос Івана пройнятий турботою не про неї (Р. Іваничук); Мало не плакала пані Наталя, притискуючи руки до грудей та дивлячись на гостя благаючим поглядом (М. Коцюбинський).
-а, -е.
Який містить або виражає заклинання (у 2, 3 знач.).