ШУБО́ВТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
Те саме, що шубо́встатися.
За хвилину всі гармати з грюкотом і виплеском шубовстались і зникали пінявими хвилями у ставку (М. Старицький);
Знову в калюжах шубовтався? – сердито буркнув Григорій, хоч і радів синові, несила було далі залишатися з думками (В. Дрозд).