ПРОВІНЦІА́ЛОЧКА

ПРОВІНЦІА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до провінціа́лка. [Орися:] А, татусь, з щасливим поворотом.. [Підгайний:] Здрастуй, здрастуй, моя пташко, моя провінціалочко!.. Як же ти тут [у селі] без мене? (Кроп., III, 1959, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 135.