НЕЗГРАБНИЙ

НЕЗГРА́БНИЙ, а, е.

1. Який має непропорційну, недоладну будову, неструнку фігуру і т. ін.

Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей, а ще більше незграбно виглядали великі, в повикривлюваних чоботях ноги (Н. Кобринська);

Він узяв її за руку, як маленьку дівчинку, і пішов з нею, великий і незграбний, уздовж алеї (О. Донченко);

// Який не має спритності й легкості у рухах; неповороткий, вайлуватий.

– Яка незграбна, на кліщі наступила. Треба дивитись під ноги (А. Хижняк);

Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа);

// Який свідчить про чиюсь неспритність, неповороткість.

На сцену з-за лаштунків повільним незграбним кроком вийшов Семен Барабаш з гармонією (Л. Смілянський);

Його рухи спочатку були навіть незграбні, жести трохи дикі, без усякої грації... (О. Ільченко);

// Нездатний швидко рухатися, повертатися і т. ін. (про судно, машину і т. ін.).

Яресько зненацька помітив ліворуч якесь Інше судно, незграбне, пузате (О. Гончар);

Заскреготала стріла екскаватора, і незграбний ківш зачерпнув свою порцію розтолоченого ґрунту (А. Хижняк).

2. Позбавлений легкості, витонченості; зробл. грубо, без смаку (про предмети); грубий.

Тільки дві речі стояли в хаті чужі і навіть наче ворожі: біла дубова шафа, наглухо закрита, і довга незграбна скриня (М. Коцюбинський);

Валя мешкала на Сніговій вулиці в похмурому, незграбному будинку (Ірина Вільде);

// Зробл. неакуратно, невміло.

Сиджу в окопі. Окопи – мізерні, незграбні ямки, затулені зверху соломою (С. Васильченко);

З цього ділового паперу так і випирало шляхетське презирство і витончена наруга над тими, хто мав прикласти до листка незграбний підпис, хрестик чи відтиск пальця (М. Стельмах);

// Який погано приводиться, завеликий на кого-небудь, невдало пошитий (про одяг, взуття).

Вони проходили по вулицях групками в незграбних шинелях (О. Довженко);

Я вже ходила так з блокнотом у руках, Ще дівчинкою, в рваних черевиках, Незграбних надто, трохи завеликих (Л. Забашта).

3. Позбавлений майстерності, влучності, дотепності і т. ін. (про мову, твір і т. ін.).

Засилаю до Ювілейного Комітету свій може й незграбний .. вірш на вшанування дорогої усім нам ювілянтки (Панас Мирний);

– Та мова, що я чув від поручика, .. була .. незграбною й безбарвною (Олесь Досвітній);

// Який не має логічного зв'язку, послідовності і т. ін.; безладний.

Одвик я вже думати вдень, і, певне, через те мої денні думки такі важкі, сірі, незграбні (Леся Українка);

– Їхня незграбна програма погубила нас (О. Гончар).

4. Невміло, невдало виявлений.

Та гріло серце батькові не раз Людське, хай і незграбне, співчуття (М. Рильський);

Кузь уявляв його пітне обличчя й незграбні спроби виправдатись (М. Руденко).

ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); За простим столом.. сидів.. лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник); Валя мешкала на Сніговій вулиці, в похмурому, незграбному будинку (Ірина Вільде); Серед широкого майдану виринула з бур'янів недоладна довга будівля (С. Васильченко); Він шив дешеві й неоковирні, з грубої вичинки чоботи (Г. Коцюба).

НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Кобринська); Роман крадькома, пильно оглянувши ці недоладні постаті, ледь посміхнувся куточками уст (М. Стельмах); Невмілий, нескладний, з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (О. Гончар); Нижче середнього росту, скоріше куций, неоковирний, Яків був схожий на дубовий окоренок (О. Десняк); Коли він увійшов до церкви, там.. наполохано заметушилась кордубата постать отця Хрисантія (М. Стельмах).

НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм., МАМУЛУВА́ТИЙ розм., ХАМУЛУВА́ТИЙ розм. (повільний, незграбний у рухах); НІ́Я́КОВИЙ (незграбний, неповороткий через сором'язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ (ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ) розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); — Якась ти неповоротка, Надько, — бурчав. — Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип'яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам'ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. — Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором'язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко).

НЕЗГРА́БНИЙ (про мову, твір і т. ін. — позбавлений майстерності, влучності, дотепності тощо), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОСТРУБА́ТИЙ, ДУБО́ВИЙ зневажл. Багато говорено про "бурлескність" Гребінчиного перекладу, де є такі справді, на наш сьогоднішній погляд, смішні й незграбні вислови (М. Рильський); Вірші його вийшли насмішкуваті і ущипливі, але зовсім недоладні (І. Нечуй-Левицький); Отут у цеху скажемо на початку одне одному кілька теплих слів, нескладних і неладних, проте добрих і дебелих, а потім зціпимо зуби й підемо працювати (Ю. Яновський); П'ять років війни повишкрібали з їхніх душ усі сентименти, і єдине, що їм залишилося, — це грубі, неоковирні слова (П. Загребельний); Лист вийшов трохи кострубатий, зате правильний (І. Микитенко); І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис.. заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (О. Донченко).

[nezhrabnyj]

прикм.

niezgrabny

【形】 不灵巧的, 笨手笨脚的, 笨拙的; 粗糙的, 笨重的

Незграбна робота 粗活

Clumsy, awkward. lubberly; hulking, lumpish; heavy-handed; (у танцях) heavy-footed

Нехлямяжы

нязграбны

няспрытны

Незгра́бний і незґра́бний, -на, -не

див. вайлуватий; поганий

Maladroit