ПОМИЛЯТИСЯ

ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док.

1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін.

Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (І. Нечуй-Левицький);

[Женя:] Щоб ви мені завтра не помилялись, чуєте? Щоб пам'ятали, що тьма єгипетська, а башня [башта] вавилонська (М. Кропивницький);

Ні в одній копійці не помилиться [рахівник] (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Це аби, Тимофію, нам ще півдесятини прирізали – було б аж п'ять, рівне число. – Ти диви – і не помилилась, – засміявся Тимофій (М. Стельмах);

// тільки док., на що. Недорахуватися якої-небудь суми; недодати чи передати якусь суму.

Помилитися на пять карбованців.

2. Неправильно робити що-небудь.

– От я взяв та й приїхав. І не помилився (І. Нечуй-Левицький);

– Мене не треба вчити, як себе поводити з дівчатами. Я .. ніколи не помиляюсь (Ю. Яновський);

Розенберг може думати про себе так: тричі він помилявся; але ж помиляється саме той, хто щось робить, чогось шукає, чогось прагне (Ю. Шовкопляс);

// Неправильно думати, допускаючи неточність.

Здається, коли не помиляюсь, на першому місці стояло питання про душевну фізіономію моїх родичів (М. Коцюбинський);

Мамаша помиляється, єсть і там [у Швейцарії] лікарі не гірші віденських (Леся Українка);

– Ви трохи помиляєтеся, коли кажете, що стояча вода – мертва (М. Чабанівський);

// також у кому. Складати неправильну думку, враження про когось.

Він упевнився, що помилявся у своїй дружині (Панас Мирний);

Може людина помилитися в людині, але не можуть народи помилятися в народах (О. Довженко);

// Допускати неправильність у передбаченнях.

[Джен:] Не розраховуйте на мою допомогу, містер Гібсон. Ви помиляєтесь – Таня ніколи не посягне на наші заводи (В. Собко);

Раптом приємний баритон спитав з помітним польським акцентом: – Якщо не помиляюся, пан є поет Тарас Шевченко? (З. Тулуб).

3. Переплутувати що-небудь з чимсь однорідним або подібним.

Заграничний політик, вернувши опівночі додому, напотемки .. помилився дверми і замість до свойого [свого] передпокою заблудив до кухні (І. Франко);

Може, вона помилилась і попала не в ту хату? (М. Коцюбинський);

– Може, людина й помиляється, приймаючи на дорозі стовп за чоловіка (Григорій Тютюнник);

// Одну особу вважати за іншу, подібну чим-небудь до першої.

Князівні одразу здалось, що то Улас, але вона придивилась до очей і примітила, що помилилась (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) Помили́тися (змили́ти) на сло́ві (у сло́ві) – висловитися неточно.

[Антей:] Як? Я, і ти, і наша рідна мова латинськими вже стали? [Хілон:] Розумів я, властиво, римське, та змилив у слові (Леся Українка);

(2) Помиля́тися / помили́тися адре́сою – звертатися не до того, до кого слід.

– Ви бачите, що... – він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова, – що ви трохи помилились адресою (О. Донченко).

ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм., ПІДКОВЗНУТИСЯ (ПІДСКОВЗНУТИСЯ) розм., ПРОМА́ЗАТИ розм., ОСІКТИ́СЯ розм., ЗМИЛИТИ розм. рідше, ОБМИЛИТИСЯ діал., ЗБЛУДИ́ТИ діал., УХИ́БИТИ (ВХИ́БИТИ) діал., ОГУ́ЛИТИСЯ діал., ПОЗІВА́ТИ діал.; ЗБИ́ТИСЯ, СПЛУ́ТАТИСЯ, СПЛУ́ТАТИ, НАБРЕХА́ТИ розм., ПРОБРЕХА́ТИСЯ розм. (припускатися помилки в розрахунках, розмові тощо); ОБМО́ВИТИСЯ (в розмові); ОБРАХУВА́ТИСЯ (при підрахунках); ОБМІ́РЯТИСЯ (ОБМІ́РИТИСЯ) розм. (міряючи). — Недок.: помиля́тися, хи́бити, прома́хуватися, давати ма́ху, спотика́тися, оступа́тися, підко́взуватися (підсковзуватися), ма́зати, прома́зувати, осіка́тися, блуди́ти, збива́тися, плу́татися, плу́тати, сплу́тувати, набрі́хувати, пробрі́хуватися, обмовля́тися, обрахо́вуватися, обмі́рюватися (обміря́тися). Не помилилася громада, називаючи його патріотом... (М. Коцюбинський); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися, схибити (О. Гончар); Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Лесь Мартович); — Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м'яч (Ірина Вільде); Видно, їм (поліцаям) таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень! (Ю. Збанацький); Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать (прислів'я); У тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся (М. Чабанівський); — Вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький); — Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся (Ю. Мушкетик); — Призначив я його (Преображенського), а в самого чорти скребуть. Треба було б таки порадитись спочатку. Ти більше стикався з ним по роботі, скажи: промазав я здорово? (І. Ле); — А на нашому (панові) — осікся (Харко). Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже... (Панас Мирний); Де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"); — Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів (Ганна Барвінок); Ах, полюбив, не зблудив (пісня); — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко); Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю (Словник Б. Грінченка); На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук (І. Франко); — Дозвольте вже мені самому розповідати далі, а ви слухайте, бо я можу збитися (Ю. Яновський); Хлопчину повсякчас Бартоломієм тут хрестили, чи Матвієм. А щоб не сплутатись, доточували всі їм Дотепні прізвиська, що з ними і росли (переклад М. Рильського); Він теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Тулуб); Набрехати в підрахунках; Жаль, що я не знаю, яке, власне, "незнаття фактів" (помилки?) мені закида Кон(иський). Може, я справді в чому-небудь пробрехався (М. Драгоманов); Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха. Адже на світі так — де радість, там і скруха (переклад В. Мисика); Цифри до плану він вводив з пересторогою, щоб, боронь Боже, на чомусь не обрахуватись (П. Оровецький).

Помилитися, опростоволошуватися, прогадувати, промазувати, прораховуватися, прошибити, сплохувати (отут я сплохував), спотикатися (на чому), схибити, хибити, хибувати

Фразеологічні синоніми: давати зівака; давати зівка; давати маху; давати промаху; давати промашку; давати хука; допускати промашку; клювати на приманку; піддаватися на хитрощі; плутати грішне з праведним; плутати праведне з грішним; потикатися не в ті двері; притуляти горбатого до стіни; робити помилку; робити промах; спіймати ґаву; стояти на невірному шляху; стояти на неправильній дорозі; сстояти на неправильній стежці; стояти на неправильному шляху; шпака вбити

Приповідки: Відігрів змію біля серця! Пригрів гадюку на грудях! Пригрів гадину за пазухою!

док. помилитися

1) to make mistakes, to be mistaken; (у підрахунках) to miscount; to err, to be (in the) wrong, to do wrong, to be at fault, to blunder

2) to (mis)take one person for another

пробачте, я помилився — I'm sorry, I (mis)took you for smb. else

[pomyl'atysja]

дієсл.

błądzić, mylić się

【未】 弄错, 作错, 犯错误

Помилятися на слові 说错, 失言

Помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся; помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, -ляться; помили́вшися

Göra fel

Ta feil

Мыляцца