ТЕ́РМИ¹, терм, мн.
1. іст. Громадські лазні в стародавньому Римі з приміщеннями для гімнастики, гри в м'яч, бесід і т. ін.
Всі, всі упали до землі Перед Петром. І повели До себе в терми на вечерю Того апостола... (Т. Шевченко);
Наше діло було б: прогулянки, книги, Поле, терми, гаї та джерела дальні. Ото б радість була, безтурботна втіха... (М. Зеров).
2. геол. Теплі та гарячі підземні води й джерела.
Джерела з теплою водою називаються термами (з наук. літ.);
Сірчасті терми.
терм, мн.
1) іст. Громадські лазні у Стародавньому Римі з приміщеннями для гімнастики, гри в м'яч, бесід і т. ін.
2) геол. Теплі та гарячі підземні води й джерела. Сірчасті терми.
3) Числа, що характеризують енергетичні рівні атомів.
4) Елементарний член арифметичного або логічного виразу, який має елемент даних або є значенням функції чи константи.
У стародавніх рим. містах публічні лазні; комплекси споруд із приміщеннями для купання, відпочинку, розваг, місце товариських зустрічей; найвідоміші у Римі.
[termy]
мн.
termy