Значение слова "ІДЕЯ" найдено в 27 источниках

ІДЕЯ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯ зах., ЗДА́ННЯ зах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився (Федір Іванович) з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); — Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? — Його погляди — якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт — це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); — От поясніть мені, товариші, — сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).

ЗА́ДУМ (основна думка художнього, музичного, публіцистичного і т. ін. твору), ЗА́МИСЕЛ, ІДЕ́Я, КОНЦЕ́ПЦІЯ. Щоб до кінця зрозуміти усю своєрідність архітектурного задуму, на будинок треба подивитися з висоти пташиного польоту (О. Чорногуз); Традиційні елементи пригодницького сюжету (кінофільму) ..цілком підпорядковані інтересам виявлення ідейного замислу (з наукової літератури); Я знав одного поета, що склав собі афоризм: "Гарна рима — погибель для ідеї" (Леся Українка).

ПЕРЕКОНА́ННЯ (усталений погляд на щось), ПРИ́НЦИП, ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ заст.; ІДЕ́Я (основний принцип світогляду). Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба (І. Франко); Сумлінність — ось принцип хлібороба (з журналу); За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (П. Грабовський); На його (І. Франка) творах, в його ідеях виховувалось уже ціле покоління (М. Коцюбинський).

найдено в "Філософському енциклопедичному словнику"

ІДЕЯ (від грецьк. ιδέα - початок, основа, першообраз) - форма осягнення дійсності в думці, яка включає усвідомлення мети і способи подальшого пізнання й перетворення світу. За своєю логічною структурою І. є видом поняття. Відмінність І. від звичайного поняття полягає в тому, що вона поєднує в собі об'єктивне знання про дійсність і суб'єктивну мету, спрямовану на зміну дійсності. В історії філософії поняття "І." застосовується у різних значеннях. Демократ називав І. атоми, які він вважав першоосновою і сутністю всіх речей. У Платона І. - безтілесні сутності, що існують до речей, поза ними й незалежно від них; І. - прообрази речей, вічні і незмінні, і осягаються не чуттями, а розумом. Аристотель І. (ейдос) розумів як нематеріальну форму речі, яка з нею нерозривно зв'язана. У Середні віки І. проголошувалися божественними прообразами речей. У Новий час (XVII - XVIII ст.) на перший план висувається теоретико-пізнавальний аспект І. - розробляється вчення про І. як способи людського пізнання, ставиться питання про походження І., їх відношення до об'єктивного світу. Кант, визначивши І. як поняття розуму, відмежовує їх як від форм чуттєвості, так і від категорій розсудку; в його філософії І. розуму трансцендентальні, мають надемпіричний характер і виходять за межі всякого досвіду. У пізнанні вони можуть функціонувати тільки як необхідні поняття, для яких немає відповідного предмета в нашій чуттєвості (досвіді). Згодом нім. ідеалізм підготував ґрунт для більш динамічного розуміння І.: І. - це досконалість, якої немає в дійсності, але якщо І. буде правильною, тоді, незважаючи на всі перешкоди, вона не буде неможливою. Гегель вбачає в І. об'єктивну істину і водночас істинне буття; щось істинне лише остільки, оскільки воно є І. Найбільшу повноту і конкретність має абсолютна І., котра являє собою тотожність суб'єктивного і об'єктивного. І. є дієвим чинником у створенні раніше не існуючих форм реальності, відіграють важливу синтезуючу й евристичну роль у науці і мистецтві С. пецифічним видам діяльності відповідають своєрідні за змістом і спрямованістю І.: науковій - пізнавальні, суспільній - політичні, філософські, моральні, релігійні, художні тощо. В сукупності вони концептуально виражають картину духовного життя суспільства, наявні в ньому ідеологію і світогляд. В укр. філософії вчення про І. плідно розвивав Юркевич, поклавши в його основу "гармонію між мисленням і буттям", динамічний синтез єдності і різноманітності. Гегелівська позиція в аналізі І. відстоювалась Гогоцьким. У сучасному філософському мисленні поширеним є тлумачення І. як начала внутрішнього конструювання системних утворень.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу.

2) Основний принцип світогляду; переконання.

3) Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. || Задум, план, намір.

4) Основна думка, що визначає зміст твору.

••

Маячні ідеї мед. — ідеї, що не відповідають реальній дійсності, але уявляються хворому дійсними.

Нав'язливі ідеї — ідеї, яких хворий не може позбутися, розуміючи при цьому їх об'єктивну необґрунтованість.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Idea; (поняття) notion, concept, conception

чудова ідея — brilliant idea

ідея роману — idea (theme) of a novel

ідея фікс — idee fixe (фр.)

ідея фікс про загальне благоденство — idee fixe of a welfare state

боротися за ідею — to fight for an idea

панівні ідеї — prevailing ideas

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ї, ж. 1》 Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу.
2》 Основний принцип світогляду; переконання.
3》 Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось.
|| Задум, план, намір.
4》 Основна думка, що визначає зміст твору.
Маячні ідеї мед. — ідеї, що не відповідають реальній дійсності, але уявляються хворому дійсними.
Нав'язливі ідеї — ідеї, яких хворий не може позбутися, розуміючи при цьому їх об'єктивну необґрунтованість.

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. идея 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об'єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Форма наукового пізнання і трактування, яка відбиває зв'язки, закономірності явищ об'єктивної дійсності і спрямована на практичне позитивне перетворення в розвитку, в тенденції. І. слугує тим феноменом, який сприяє розгортанню теоретичного синтезу в чітку орієнтовану систему. 4. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

іде́я (від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз) 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору. 4. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, що становить суть та першооснову всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду1. поняття, уявлення, що вiдбивають дiйснiсть у свiдомостi людини та виражають ставлення їїдонавколишнього свiту2. основний принцип свiтогляду; переконання3. мiркування з приводу чогось4. основна думка, що визначає змiст творуидея

найдено в "Словнику іншомовних слів"

ідея; ж. (гр., початок, основа, первообраз) 1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; переконання. 3. Думка про щось, міркування з приводу чогось, погляд на щось. 4. Основна думка, яка визначає зміст твору.

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель).

найдено в "Українсько-польському словнику"

[ideja]

ж.

idea, pomysł

ідея фікс — idea fix

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 思想, 观念; 主义

2) 主意, 念头

2) 主题思想

Ідея роману 小说的主题思想

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

іде́я

[ідейа]

-йі, ор. -йе^ійу

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Ідеї є ознакою сили і мудрості.

Нові ідеї можуть породжувати тільки розумні люди.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) думка; (винаходу) засада, принцип, суть.

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Іде́я, іде́ї, іде́єю; іде́ї, іде́й (гр.)

найдено в "Орфографічному словнику української мови"