БЕДРА́ТИЙ, а, е, рідко.
Який має широкі, міцні стегна.
Ідуть воли дорогою та все бедратії (Сл. Гр.);
Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли (М. Коцюбинський).