ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); ЗАЛЯГА́ТИ (лягати надовго); РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ, РОЗПЛА́ТУВАТИСЯ рідше (лягати пластом); ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ, РОЗТЯГА́ТИСЯ, РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ (витягнувшись на весь зріст). — Док.: лягти́, припа́сти, опусти́тися, злягти́, покла́стися, положи́тися, облягти́ся, розлягти́ся, розвали́тися, залягти́, розпласта́тися, розплата́тися, простягти́ся, простягну́тися, протягти́ся, протягну́тися, розтягти́ся, розтягну́тися, улаштува́тися (влаштува́тися). Яків лягає на ліжко (М. Стельмах); Довгим, вузьким коридором він іде під охороною до своєї камери і падає на полотняні нари (М. Стельмах); Раз у раз спиняючись, перечікуючи і припадаючи до землі, проповзла вона метрів із п'ятнадцять (Ю. Смолич); Але Василина вже безвільно, без жодного крику опускалася на сніг (М. Стельмах); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Сьогодні вона наготовилася оце кластися вдруге, щоб поспати перед вечірнім чаєм (А. Кримський); Лазар замовк, поклався на ліжко, заплющив очі і став чекати (М. Коцюбинський); Хочуть (діти) його відпровадити додому, а він не хоче: положився на лавці, просить, що вже не буде ні стогнати, ні йойкати (С. Ковалів); Колгосп не хотів спати увечері, долаючи стару сільську традицію облягатися із заходом сонця (Б. Харчук); Кіно.. літом крутили прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник); Досить-таки атлетичного складу хлопчина не тільки не злякався суворого голосу, а більше того — демонстративно розвалився на ліжку (Ю. Збанацький); Батько, пообідавши, заліг спати (Ю. Смолич); Він безсило, як підстрелений птах, розпластується на килимі (Д. Ткач); Прискочив (Василь) до Йвася, що розплатавшись на траві проти сонця, спав, як убитий (Панас Мирний); Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (П. Панч); Хлопчик розтягся на сухому торішньому листі, стомлений (О. Іваненко); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш — хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко).
ЛЯГА́ТИ з інфін. (лаштуватися до сну), КЛА́СТИСЯ, УЛЯГА́ТИСЯ (ВЛЯГА́ТИСЯ), УКЛАДА́ТИСЯ (ВКЛАДА́ТИСЯ), ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше. — Док.: лягти́, улягти́ся (влягти́ся), укла́стися (вкла́стися), покла́стися, облягти́ся. Причепурившись, почистивши зброю, більшість бійців лягає спати (О. Гончар); Одначе дома він і не гадав кластися спати (О. Маковей); Мати й дочка уляглися поруч на полу (С. Васильченко); Чути, як, покректуючи, зітхаючи, ..дядьки влягаються біля кулемета (О. Гончар); Терентій Павлович погасив лампу, став укладатись (В. Москалець); А коли, наспівавшись, солдати вкладалися спати, то один, то другий підсідав до Шевченка і починав тиху розмову (З. Тулуб); Сивоок поклався під возом і заснув одразу (П. Загребельний); Нізащо не хочеться йти у постіль і облягатися спати (Ю. Смолич).
ОБЛЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛЯГТИ́СЯ, ля́жуся, ля́жешся, док., розм.
1. Укладатися спати.
Облягаючись на ніч, він поправляв на стінці рушницю і клав біля себе сокиру (М. Коцюбинський);
Довга подорож у тряскій повозці зробила своє – хотілося спати. Почали облягатись (В. Гжицький);
Параска незабаром подала вечерю, і сім'я обляглась (В. Бабляк).
2. на чому і без дод. Лягати на чомусь чи де-небудь.
Гурт хлопців – обляглись на землі. І вже щось розповів їм .. Митько, бо схвильовані всі (А. Головко).
-аюся, -аєшся, недок., облягтися, -ляжуся, ляжешся, док., розм., рідко.
1) Укладатися спати.
2) Лягати на чомусь чи де-небудь.