ДАВИ́ЛКА, и, ж., розм.
1. Інструмент для видавлювання порожнистих виробів з листового металу.
Давильник притискав до болванки з торця металевий лист, запускав верстат із давилкою, схожою на ломик, загинав метал на болванку, вигладжував і за кілька хвилин виходила, наприклад, склянка діаметром з блюдце (із журн.).
2. Пристрій для лову гризунів.
Крім хімічних засобів боротьби зі шкідливими гризунами, використовують різноманітні механічні засоби – капканчики, давилки, верші, ловчі діжки (з наук.-попул. літ.).