АРФ’Я́РКА

АРФ’Я́РКА, и, ж., заст. Арфістка. Арф’ярка видивилася на нього, а її пальці тим часом машинально забігали по струнах (Фр., І, 1955, 339). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 63.