НЕЧУ́ВАНО.
Присл. до нечу́ваний.
Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (М. Рильський);
Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (О. Гончар).
див. дуже; по-своєму
Присл. до нечуваний.
Нечу́вано, присл.