ТУНЕ́ЛЬ, ю, ч.
Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, пішоходів, каналу, підземних комунікацій тощо).
Тунель! І дим влетів мені в вікно гіркою хмарою (Леся Українка);
Гримлячи в тунелях, наш ешелон пролітав ті самі міжгір'я, де торік були наші вогневі (О. Гончар);
Микола йде .. довгим підземним тунелем на глибині п'ятисот метрів під землею (Д. Ткач);
Вони минули портові шлагбауми, пройшли холодний гучний тунель попід мостом, вийшли на рівні вулиці (І. Микитенко);
* У порівн. Доріжка ніби пірнала в густий старий садок, як у тунель, пробитий в густому гіллі (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Довгий прохід, утворений чим-небудь.
Провулок був вузенький, дерева поспліталися над ним гілками, утворивши низький зелений тунель (І. Сенченко).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Підземна або підводна шляхова (для прокладення автомобільного чи залізничного шляху, пішохідного переходу) або гідротехнічна (водяна штольня) споруда; залежно від типу ґрунту т. будують шахтним способом (в скелистих ґрунтах), кар'єрним (неглибокі т.) і т.зв. щитовим (з використанням спеціальних щитів — глибокі т. в середньо- і малощільних ґрунтах).
-ю, ч.
Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, підземних комунікацій тощо). || перен. Довгий прохід, утворений чим-небудь.
Тоне́ль і туне́ль, -лю, в -лі; -не́лі, -лів (за англ. вимовою те́нел (tunnel), за літ. трад. пишемо то[у]не́ль)
туне́ль = тоне́ль
[tunel]
ч.
tunel
【阳】 隧道, 坑道, 地道
Tunnel; (під вулицею) subway
Tunnel
Tunnel
Tunnel