СТАРА́ТЕЛЬ, я, ч.
1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом).
Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг (з газ.);
* Образно. Є на світі багато людей суворої й романтичної професії, які працюють до самозабуття, до млосної втоми, відмовляючись од земних благ і солодких спокус. Цих людей називають старателями (з публіц. літ.).
2. заст. Дбайливець, піклувальник.
– Що ж з нашим Тихоном? Може, люди у щасті його зовсім і забули? Ну, ну, не знаю, щоб такого старателя забули! (Г. Квітка-Основ'яненко).
Rzeczownik
старатель m
poszukiwacz złota
gorliwiec m
-я, ч.
1) Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом).
2) заст. Дбайливець, піклувальник.
м.
(на золотых приисках) chercheur m d'or, orpailleur m
Дбач, кукібник, (вона) дбаха, кукібниця, див. роботящий, старанний, енергійний, ретивий, трудолюбивий
[staratel']
ч.
poszukiwacz
м.
cercatore m d'oro
(золотоискатель) buscador (lavador) de oro
гірн.
a gold seeker (digger); prospector; free miner
2. kullatööndaja
2. gorliwy, gorliwiec;