КАБА́ЦЬКИЙ

КАБА́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до каба́к1. От такий-то [москаль] став біля кабацьких дверей (Кв.-Осн., II, 1956, 9). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 64.