БРОНЯ́, і́, ж.
1. заст. Металевий одяг для захисту тіла воїна.
Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (С. Руданський);
Підталий на весняному сонці лід затріщав під вагою одягнених у броню лицарів (з навч. літ.);
* Образно. Стійте, підперезавши стегна свої правдою і зодягнувшись у броню праведності (Біблія. Пер. І. Огієнка);
* У порівн. А кінь .. як намальований: шерсть на йому блищить, як броня (О. Стороженко);
// Зброя.
У той день, як нам рушать, подарував він свого коня і роздав броню: кому шаблю, кому пістолі, кому гвинтівку (О. Стороженко);
До броні! Настала година слушна За рідний край стать в обороні (М. Старицький).
2. Захисне облицювання зі сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.
Вони бронепоїзди обшивали корабельною бронею (В. Кучер);
Де бронею танки в просторах гриміли, комбайни в житах попливуть (В. Сосюра);
Лише після Синопської битви 30 листопада 1853 р. стало очевидно: дерев'яні кораблі без броні надто приступні для нападу (із журн.);
// Броньовані бойові машини.
Вони чекали тієї хвилини, коли, сівши на броню, ринуться в прорив (Ю. Яновський).
3. перен. Панцир, що вкриває тіло деяких тварин.
Броненосці з'явилися на Землі приблизно 55 мільйонів років тому, а вижити їм допомогла та сама броня, від якої і пішла їхня назва (з наук.-попул. літ.).
БРО́НЯ, і, ж.
1. Офіційне закріплення за ким-, чим-небудь пільгових прав на користування чим-небудь, отримання чого-небудь, а також документ на таке закріплення.
Дивні звичаї! А ще дивніший цей поїзд. На нього не треба було ані броні, ані квитків (І. Багряний).
2. Закріплення кого-небудь за певним закладом, яке звільняє його від служби в армії, а також документ на таке закріплення.
– Всю війну я провів у Казахстані .. З бронею в кишені просиджую штани у заводській лабораторії (Н. Рибак);
Студенти поки що можуть спати спокійно – у них броня до закінчення університету (О. Гончар).
Певец-пастух на подвиг ратный
Не брал ни тяжкого меча,
Ни шлема, ни брони́ булатной,
Ни лат с Саулова плеча.
А.С. Хомяк
о́в, ДавидБоюсь души моей двуликой
И осторожно хороню
Свой образ дьявольский и дикий
В сию священную броню́.
А. А. Блок, «Люблю высокие соборы...»