ПОНАРОБЛЮВАТИ

ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого.

1. Зробити, виготовити багато чого-небудь.

2. Залишити наслідки своєї діяльності.

Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею, – скрізь таких нір та печер понаробляють (Б. Грінченко);

// Залишити наслідки своєї дії.

У вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє (Сл. Б. Грінченка);

Піч ряба від чорних плям, що сажа, пробиваючись, понароблювала (Панас Мирний);

// розм. Набруднити у багатьох місцях.

Справді аж сором і гріх, що там [у церкві] понароблювали прокляті сичі (Сл. Б. Грінченка).