СТАРОО́РНИЙ

СТАРОО́РНИЙ, а, е, с. г. Який здавна обробляється (про землю). Осушені землі порівняно із староорними переважно більш вологі, і на них швидше ростуть бур’яни (Хлібороб Укр., 11, 1971, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 661.