ТЕСА́К, а́, ч.
1. Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево.
Ізв'язана мотузками [соха], Побита об валуни, Обтесана тесаками, Збережена з давнини (Я. Шпорта).
2. заст. Холодна зброя з широким двосічним клинком на хрестоподібному держакові, якою рубали та кололи.
Тухольські пасемці [тубільці] й собі готовились, острячи [гострячи] ножі та тесаки (І. Франко);
Єфрейтор .. похмуро колола німецьким тесаком дверцята розтрощеної на друзки шафи й кидала в огонь шматки дерева (Ю. Яновський);
Саморобний спис або тесак – і весь козак (Я. Качура).
СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал., ТОПІ́РЧИК діал., БА́РТКА діал. (сокирка на довгому держаку, перев. прикрашена інкрустацією, різьбленням тощо); БА́РДА діал., БАРДИ́НА діал. (сокира або тесак). З ранку й до ночі.. стукотіли по всьому містечку сокири теслярів (О. Гончар); Як добре плече, так і тупиця січе (прислів'я); Вихопив (Микула) із-за пояса свій гострий топір — бойовий топір старійшини Анта — і почав рубати (С. Скляренко); Привітали Михайла Івановича і діди. Тодось вручив йому щойно змайстрований топірець (О. Гончар); Гуцул. Іде, виблискує барткою на сонці (Г. Хоткевич); Вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М. Коцюбинський); Закину я вражу бардину, Сам до дівчини на всю ніч двину (пісня).
(Cutlass) — холодное оружие в виде короткого, но довольно толстого прямого клинка наподобие ножа с прямой же ручкой. Носился прежде через плечо на портупеях рядовыми и унтер-офицерами морской артиллерии, унтер-офицерами флота и кадетами Морского корпуса. Позже был заменен палашом (см.).
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
м. воен.
sabre-briquet m (pl sabres-briquets); coupe-choux m (pl invar) (fam); sabre-baïonnette m (pl sabres-baïonnettes) (штык-тесак)
-а, ч.
1) Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево.
2) заст. Холодна зброя з широким двосічним клинком на хрестоподібному держакові, якою рубали та кололи.
Ребятки с тесаками.
тесак сущ.муж.неод. (1)
ед.вин.
Тесак ему да ранец, В солтаты!ГоУ 3.20.
рубяще-колющее холодное оружие, состоящее из короткого прямого или искривлённого обоюдоострого либо однолезвийного клинка и рукоятки с кре-стовиной или дужкой. На вооружении рус. армии со-стоял с сер. 18 в. до 80-х гг. 19 в. В нек-рых совр. армиях имеются штыки в виде Т.
machete m; machado m (топорик); cuchillo bayoneta m (штык-тесак)
теса́к
[теисак]
-ака, м. (на) -аку, мн. -аки, -ак'іў
1) військ., іст. broadsword; мор. cutlass
2) (сокира) chopper, hatchet
2. tahumiskirves
(с тупым лезвием) sansuri (-)
• tesák
• širočina
див. ніж
2. topór ciesielski;