БЯ́ЛИК Хаїм Нахман
• БЯЛИК Хаїм Нахман
(9.I 1873, с. Ради на Волині — 4.VII 1934, Відень)
- євр. поет, один з основоположників сучас. євр. поезії мовою іврит. Писав також мовою ідиш. У поемах "Мерці пустелі" (1902), "Вогненна хартія" (1905) показав істор. долю свого народу, закликав до боротьби проти нац. і соціального гноблення. Засуджував євр. погроми, організовані царським режимом (поема "Сказання про погром", 1904, ряд віршів). З прозових творів Б. виділяється оповідання "Ар'є-куркуль", в якому показано соціальне розшарування євр. мас. Уклав (разом з І. Равницьким) зб. "Єврейські легенди" (т. 1 — 4, 1922). Частина творів Б. написана під впливом сіоністських догм і пройнята націоналістич. мотивами. В 1920 емігрував у Зх. Європу. З 1924 жив у Палестині. Талант Б. високо цінили Шолом-Алейхем (обох письменників зв'язувала багаторічна дружба) і М. Горький.
Г. І. Полянкер.
1873-1934, євр. поет, новеліст, есеїст та перекладач, писав мовою іврит; походив з Волині, з 1924 у Палестині; відродив у ХХ ст. поезію на івриті; лірика, поеми, есеї.