ТВЕРДЬ, і, ж., заст.
Твердінь.
Летим ми за зоряну твердь (В. Сосюра);
І знов почулися, немов залпи гармат, тяжкі мінні вибухи .. В уяві [Олега] малювалося, що й твердь острівця вже ворушиться під ногами (Іван Ле);
Коли ж зійшли на дощану хитаву твердь, помітили, що й царські стражі в синьому покинули піщаний лівий берег (Валерій Шевчук).
(1) Земна́ твердь – земля, земна куля, суходіл.
Він ще міг свій літак підбитий на земну посадити твердь, та обрав .. героїчну і славну смерть (І. Гончаренко);
Порідшала земна тужава твердь, міський мурашник поточив планету (В. Стус);
Річка Ельба та її притоки глибоко врізалися в земну твердь, перетворивши міжгір'я та яруги на мальовничі долини... (О. Шугай);
(2) Небе́сна твердь – небесне склепіння, небозвід, небо.
Вогонь злетів в небесну твердь (Л. Первомайський);
Сніп світла зноситься в поржню небесну твердь, де чути янгольські співи: одним кипіти в маслі, а другим у смолі (В. Стус);
На Венері існує атмосфера закритого типу, тобто в неї наявна так звана “небесна твердь” люмінісцентного характеру (з наук.-попул. літ.).
НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна). Де не взялась на небі чорна хмара, І блискавка, і дощ (Л. Глібов); Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Настала ніч. Місяця ще не було.., й зірок не знати було на темному небозводі (Ю. Опільський); Сонце пливло по небокраю (А. Хижняк); Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (О. Кобилянська); Загуркотіла твердінь, блискавками мигоче рясними (М. Зеров); Вогонь злетів В небесну твердь, що кам'яніла над землею (Л. Первомайський).
Эпитеты литературной русской речи. — М: Поставщик двора Его Величества - товарищество "Скоропечатни А. А. Левенсон".А. Л. Зеленецкий.1913.
Дієприслівникова форма: твердячи
твердитьДеепричастная форма: твердя
ж. высок.
земная твердь — terre f, terre ferme
небесная твердь — ciel m, firmament m
1) (небо) firmamento m
2) (земля) tierra f
Rzeczownik
твердь f
firmament m
моск. суходіл
суходіл, земля, твердінь, див. материк
-і, ж., заст.
Твердінь.
див. Земля