ХРЯ́ЩИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до хрящ¹.
Як відомо, кістки з'являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (з наук.-попул. літ.);
А мати все пригощає сина: – Ось тобі хрящик... Ти ж любиш, – підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини (О. Гончар);
Він роздуває тонкі ніздрі довгого з хрящиком носа, смішно, двома цівками, як з паровоза, випускає дим (В. Козаченко);
Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка, гидливо виглядали з-під її шкури невеличкі хрящики-кісточки (Панас Мирний).
2. Порода грибів.
Помогай бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця (Номис).
-а, ч.
Зменш.-пестл. до хрящ I.
див. хрящ
зменш. від хрящ I
Хря́щик, -ка; -щики, -ків
Храсток
Brosk
Brusk
Brusk