СТЕЖЧИ́НКА

СТЕЖЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сте́жка 1. Оглянулися [Сенько і Ленько] кругом і незабаром зникли в гущавині на узькій лісовій стежчинці (Фр., VIII, 1952, 193). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 681.