ХИБА́НОК, нка, ч., стол.
Вид гембеля з довгою колодкою для прикінцевого вирівнювання поверхні.
Шерстебка першу шерсть здіймає, потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок – він уже хиби не дасть (Сл. Б. Грінченка).
-нка, ч., спец.
Рубанок для останнього стругання деревини.