ФОКУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.
1. Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі (див. фо́кус¹ 1).
Система лінз, установлена в ньому [мікроскопі], збирає світлові промені в один пучок – фокусує їх – і, спрямувавши на досліджуваний предмет, дає можливість побачити частинки розміром до двох стотисячних сантиметра (з наук.-попул. літ.);
// Спрямовувати в якусь точку, якесь місце зібрані, зосереджені промені, електрони і т. ін.
Щоб не порушувати здорової тканини, пухлину опромінюють з усіх боків, фокусуючи пучок проміння в потрібне місце (з наук.-попул. літ.).
2. Регулювати оптичну систему (фотоапарата, кіноапарата, телескопа і т. ін.) для одержання чіткого зображення; наводити зображення на різкість.
Блискавку краще фотографувати вночі, фокусувавши фотоапарат на нескінченність (з наук. літ.).
-ую, -уєш, недок. і док., перех., спец.
1) Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі (див. фокус I 1)). || Спрямовувати в якусь точку, якесь місце зібрані, зосереджені промені, електрони і т. ін.
2) Регулювати оптичну систему (фотоапарата, кіноапарата, телескопа і т. ін.) для одержання чіткого зображення; наводити зображення на різкість.
[fokusuwaty]
дієсл.
skupiać
To focus, to focalize, to bring in focus