Значение слова "ЄРЕТИК" найдено в 23 источниках

ЄРЕТИК

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Біскуп казав далі: — І ще тут, на землі, зазнаєте ви прообразу пекельних мук, уготованих дияволові і ангелам його разом зо всіма віровідступниками (З. Тулуб); (Диякон:) Відступника не прийме церква вдруге (Леся Українка); До Римської церкви належала чимала частина суспільства, і ніякі заходи братства не могли тоді ані знищити ренегата, ані навіть витиснути з цеху, чи то з купецьких лав (З. Тулуб); Замість терпимості до дисидентів інтереси країни твердо висунули на порядок денний релігійну унію (І. Ле); Як тільки ксьондзи затягли його до костьолу, та він став перевертнем і почав запобігать ласки в панів, то пани зараз посадили його за лісничого в діброві (І. Нечуй-Левицький); Милували (ляхи) тільки тих, хто покинув батьківську віру і зробився католиком. Моя жінка, троє синів і дві дочки не схотіли жить недовірками і прийняли чесну смерть (О. Стороженко); А я тихо Богу помолюся, Щоб усі слов'яни стали добрими братами, І синами сонця правди, І єретиками Отакими, як Констанцький Єретик великий (Т. Шевченко).

найдено в "Крилатих висловах"

Єретик – людина, яка відступає від догматів пануючої церкви, "впадає в єресь". Єресі – в часи середньовіччя релігійні течії, опозиційні або ворожі християнській церкві (в тих країнах, де вона була панівною). Єресі були релігійним виразом настроїв якоїсь опозиційної групи або революційних мас по відношенню до освячуваного церквою соціально-політичного ладу. Для боротьби з єретиками була створена інквізиція, яка спалила на вогнищах сотні тисяч людей. Єретиком називають людину, яка виступає проти панівних канонів і догм.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Людина, яка відступилася від догм панівної релігії; послідовник єресі (у 1 знач.).

2) перен. Людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

єрети́к

[йе^ире^итик]

-ти^ека, м. (на) -ти^еков'і/ -ти^еку, мн. -ти^еки, -ти^ек'іў

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Людина, яка відступилася від догм панівної релігії; послідовник єресі (у 1 знач. ).
2》 перен. Людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.рел.еретик

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

єрети́к (грец. αιρετικός) 1. В християнстві – людина, що відступила від догм пануючої церкви, послідовник єресі. 2. Переносно – людина, що відступає від панівних поглядів, правил, положень тощо.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

єретик; ч. (гр.) 1. В християнстві - людина, що відступила від догм пануючої церкви, послідовник єресі. 2. перен. Людина, що відступає від панівних поглядів, правил, положень тощо.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[jeretyk]

ч.

neretyk

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

ГЕРЕТИК віровідступник, безбожник; атеїст, поганин; відступник, ренегат, ухильник; вільнодумець, інодумець.

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"

{йеиреити́к} -тиека́, м. (на) -тиеко́ві/ -тиеку́, мн. -тиеки́, -тиекі́ў.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. зрадник

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 异教徙, 异端者