Значение слова "НАШКОДИТИ" найдено в 9 источниках

НАШКОДИТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. (під кого, проти кого — підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИ кого (підступними діями); КА́ПОСТИТИ розм., ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). — Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. — Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); — Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); — Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться (Панас), то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги (панів) пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); — Он воно що? — протяжно вимовив Захар. — Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять (люди) кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); — Софрон — розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).


найдено в "Літературному слововживанні"

НАШКОДИТИ – ЗАШКОДИТИ

Нашкодити, джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав городи і збіжжя (Леся Українка); – Ой, лис ти, Григорію. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся (М.Стельмах).

Зашкодити. Завдати шкоди комусь, чомусь (про якісь дії, предмети, ліки тощо). – Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров’ю! (І.Франко); Хай хмари по небові ходять І сонечко криють ясне: Ті хмари мені не зашкодять, Вони не злякають мене (Дніпрова Чайка); Перед наметом догоряла ватра І козаки сиділи на землі. Ніхто не знав, чи буде битва завтра, Та не зашкодить підгострить шаблі (Д.Павличко).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НАШКО́ДИТИ, джу, диш, док.

Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.

Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Леся Українка);

[Байда:] Не плач, Насте! Не плачте, українські матері! Ми доженемо татар, візьмемо бранців і зруйнуємо все погане царство, що так нашкодило нашій Україні (І. Нечуй-Левицький);

– Ви тільки втямте, що ви самі маєте порозумітись, а коли буду втручатись я чи ще хтось чужий, то це тільки нашкодить вам... (Є. Гуцало).


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: нашкодивши

навредить

Деепричастная форма: навредив



найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-джу, -диш, док.

Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-джу, -диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To do much harm; to harm (by)


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
нашко́дити дієслово доконаного виду
найдено в "Сербско-русском словаре"
1) навреди́ть 2) набедоку́рить
T: 38