ПРОВЧИ́ТИСЯ

ПРОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся і ПРОУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. Учитися якийсь час. Свій перший обхідний маршрут я почала.. з класу, де ми провчилися останній рік (Гур., Осок. друзі, 1946, 44); Ось її школа ім. Коцюбинського. Тут провчилася [Галина] всі десять років і як сумно було покидати її, розлучатись з товаришами (Коп., Земля.., 1957, 59); Улас.. був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання (Тют., Вир, 1964, 63). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 146.