Значение слова "КВАЛІФІКУВАТИ" найдено в 15 источниках

КВАЛІФІКУВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. що і без прям. дод., книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду і т. ін.

Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський);

– Заплутаного чогось, тобто складного, як ви кваліфікуєте, у вашій справі немає (Іван Ле);

Він почувався старшим другом і навчителем, і вимагав ще більшої одвертості, і з перших же днів оцінював і кваліфікував всі її вчинки, не розуміючи, що передає куті меду (О. Іваненко);

Я ніколи не кваліфікував Лорну як об'єкт, що здатен викликати страх: до цього наші стосунки були винятково нейтральними (Любко Дереш).

2. кого, що. Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.

Кваліфікувати випускників технікуму.

3. кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.).

Будемо будувати, разом вчитись і кваліфікувати робочу силу (Г. Коцюба).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1) книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо.

2) Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.

3) кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.).

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Оцінювати, оцінити, пооцінювати, переоцінювати, переоцінити, попереоцінювати, розцінювати, розцінити, порозцінювати, визначувати, визначати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначати, позазначувати, позначувати, позначити, призначувати, призначити, попризначувати, надавати, надати, понадавати, уважати, вважати, уважити, зважувати, зважити, позважувати

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ую, -уєш, недок. і док. , перех. 1》 книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо.
2》 Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.
3》 кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач. ).

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. квалифицировать 1. Характеризувати, належати за ознаками, якістю до певної категорії, групи. 2. Визначати ступінь фахової (спеціальної) підготовки (кваліфікації) когось до певної праці. 3. Оцінювати, визначати, стверджувати якості, дії когось, чогось.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

кваліфікувати (лат.) 1. Оцінювати, визначати якість чогось; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, класу, розряду тощо. 2. Визначати ступінь придатності, підготовки до якогось виду праці. 3. Давати комусь кваліфікацію.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[kwalifikuwaty]

дієсл.

kwalifikować

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (визначати ступінь придатності) to test, to check

2) (оцінювати) to qualify (as)

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

кваліфікува́ти 1. Перевіряти кваліфікацію, ступінь фахової підготовки когось. 2. Оцінювати, визначати внутрішні якості чогось.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 评定, 审定(技能, 资格)

найдено в "Словнику синонімів Караванського"