-а, -е, діал.
1) Заражений. || у знач. ім. заповітрений, -ного, ч. Хворий на чуму.
2) Наповнений поганим запахом.
Запові́трений:
— заражений (недугою) [I]
— заражений хворобою [VI,VII]
— заражений [23;II,IV,V,IX]
— неспокійний [XIX] Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX]