ЖА́НРОВО, присл.
Стосовно сюжетних і стилістичних ознак твору мистецтва і літератури.
Коцюбинський не випадково жанрово визначав свої твори то як повість, оповідання, новела, то як ескіз, акварель, образок, етюд та ін. (з наук.-попул. літ.);
Не очевидно, що тільки автентична музика з України може перемагати на конкурсах, може перемагати і жанрово нова українська музика (із журн.).
присл.
Стосовно сюжетних і стилістичних ознак твору мистецтва і літератури.