Значение слова "КАЛІЧЕНИЙ" найдено в 8 источниках

КАЛІЧЕНИЙ

-а, -е.

1) Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.

2) Ламаний, неправильний (про мову, слова).

-а, -е.1》 Який зазнав каліцтва; покалічений, скалічений.
2》 Ламаний, неправильний (про мову, слова).

ад'єктивкалеченный

див. зіпсований

Crippled, lame; (про мову) broken

калеченный, калеченый прил.; изуродованный, исковерканный

Калі́чений, -на, -не

калі́чений дієприкметник