СТЕЖИ́НКА

СТЕЖИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стежи́на. Шляхів нема, а тільки де-не-де Поплутані стежинки йдуть на безвість (Л. Укр., І, 1951, 133); Під ялинками стежинки, наче змійки, повились (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 680.