Иль чума меня подцепит,
Иль мороз окостенит,
Иль мне в лоб шлагбаум вле́пит
Непроворный инвалид.
А.С. Пушкин, Дорожные жалобы
Уліпити (ушкварити, шкварнути) двійку (пару).
Уліпити (ушкварити, шкварнути) одиницю; всадити палю (кіл, коляку).
Дати в лице кому; дати (відважити) ляпаса (ляща) кому; дати поличника кому; ляснути по щоці кого; (згруб.) ляснути (затопити, тріснути, креснути) по пиці (у пику) кого; дати у пику (по пиці) кому; дати намордня (мордаса) кому; уцідити (зацідити) в пику (в морду) кого, кому. || Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить... Шевченко. Дав іще скільки мордасів... Свидницький.
Усадити кому кулю в лоб[а].
влепить выговор — amonestar vt, hacer una amonestación (a)
влепить двойку — poner un dos (un suspenso)
влепить пощёчину — pegar (dar) una bofetada
влепить пулю — meter una bala, pegar un balazo
Czasownik
влепить
Potoczny Przenośny wlepić
Przenośny Potoczny wyrżnąć
Деепричастная форма: влепив
вліпитиДієприслівникова форма: вліпивши
влепить пощёчину — flanquer une gifle
влепить выговор — flanquer un blâme
влепить двойку — coller une mauvaise note
влепить пулю — loger une balle
2. kihutama
3. virutama
4. viskama
• vlepit
• vpálit
• vrazit