Значение слова "КРЕПІТАЦІЯ" найдено в 8 источниках

КРЕПІТАЦІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КРЕПІТА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Шум, який чути в місці перелому кістки, а також у грудній клітці при деяких легеневих захворюваннях.

Крепітацію прослуховують стетоскопом під час дихання хворого на запалення легень (з наук. літ.);

У ділянці перелому визначається крепітація та обмеження рухливості кінцівок (з навч. літ.).

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

крепіта́ція (від лат. crepito – риплю, хрущу) симптом захворювання людини та тварин, який проявляється як відчуття хрусту; ¤ К. кісткова виникає від тертя уламків кістки при переломах; ¤ К. підшкірна – внаслідок скупчення пухирців вільного газу в підшкірній жировій клітковині; ¤ К. в легенях – своєрідний шум, який прослуховується при запаленні легень.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж., мед.

Шум, якого чути в місці переламу кістки, а також у грудній клітці за деяких легеневих захворювань.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

крепітація; ж. (лат., риплю, хрущу) симптом захворювання людини та тварин, який проявляється як відчуття хрусту; - крепітація кісткова - крепітація підшкірна - крепітація в легенях

найдено в "Українсько-польському словнику"

[krepitacja]

ж.

krepitacja

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родукрепитация

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ї, ж. , мед. Шум, якого чути в місці переламу кістки, а також у грудній клітці за деяких легеневих захворювань.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

крепіта́ція іменник жіночого роду

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z