ШУВА́РЕЦЬ

ШУВА́РЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш.-пестл. до шува́р. Ой піду я в полонину шуварець косити, Найму собі біле дівча водиці носити (Коломийки, 1969, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 555.