ПРОКИСЛИЙ

ПРОКИ́СЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до проки́снути.

Стара пивна не набагато змінилася з того часу, як Завадка перестав тут бувати. В приміщенні, як і колись, пахло сумішшю прогорілого жиру і прокислого пива (Ірина Вільде);

Висипає [сторож] у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини, далі розкладає осикові прокислі ложки (М. Стельмах);

Мустафа пожадливо ковтнув прокисле повітря покою (Н. Рибак).

КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Ми їли посолений хліб і запивали кислим вином (Ю. Яновський); З'їла того ранку Юлина шматок хліба, запила його квасним молоком (С. Скляренко); Підійшли до старого кіоску під ясенем, у якому продавали прокисле бочкове пиво (Є. Гуцало); Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками (О. Досвітній); — Я знаю, як ви любите квашену ягоду (М. Стельмах); Козачка-неборачка до його прихожає, Ще добрий борщ оскомистий приставляє (П. Чубинський).

Turned sour; (про вино) musty, foxy

див. кислий